Паспортизація  потенційно небезпечного об’єкта
Паспорт ПНО – документ встановленої форми, який містить структуровані дані про окремий потенційно небезпечний об’єкт.
Паспортизація  ПНО  здійснюється  відповідно  до переліків потенційно небезпечних об’єктів,  затверджених комісіями з  питань ТЕБ  та НС,  які складаються на підставі результатів ідентифікації ПНО.
Керівники ПНО  згідно  з  чинним  законодавством  України несуть відповідальність за несвоєчасне подання паспорта потенційно небезпечного об’єкта,  змін до нього, неповний обсяг інформації та
подання недостовірної інформації.
Територіальні  та  місцеві  органи  державного  нагляду у сфері ЦЗ згідно з чинним законодавством  здійснють контроль  щодо  обсягу,  достовірності  та  своєчасності наданої в паспорті  потенційно  небезпечного  об’єкта  інформації.  У   разі виявлення  змін у стані ПНО порівняно з даними паспорта потенційно небезпечного  об’єкта  територіальні  та місцеві органи державного нагляду  у сфері ЦЗ зобов’язують адміністрацію ПНО пройти повторну ідентифікацію,  оформити  Повідомлення  про   зміни   у   паспорті потенційно  небезпечного  об’єкта або оновлений паспорт потенційно небезпечного об’єкта.
Паспорт ПНО підлягає переоформленню кожні 5 років.
Оформлення паспорта ПНО регламентується наступними законами та нормативно-правовими актами:

  1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» №2245-III від 18.01.2001року;
  2. Наказ МНС № 98 від 23.02.2006 «Про затвердження Методики ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів»;
  3. Наказ МНС № 338 від 18.12.2000 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів»